100 г ревеню – 16 Ккал
Ревінь містить магній, калій, кальцій, залізо, фосфор, натрій, а також вітаміни з групи B, вітамін C і каротин.
Ревенева спокуса
Ревінь – один із перших дарів весни, тому особливо спокушає своєю свіжістю. Вирощується задля соковитих стебел зеленого чи червоного забарвлення. Має особливий кислий і свіжий смак, тому ідеально підходить для соків, компотів, начинок до тіста, можна з нього приготувати желе, кисіль або освіжаючий напій.
Вітамін С
Ревінь відомий багатим вмістом заліза та вітаміну С. Він сприяє травленню, лікує гастрит, покращує апетит. Крім цього, покращує перистальтику кишечника, очищаючи його. Стимулює виділення шлункового соку та жовчі, що прискорює обмін речовин. Ревінь використовується також у боротьбі з надмірною вагою. Однак, він містить щавлеву кислоту, яка призводить до утворення важкорозчинного оксалату кальцію, який може відкладатися у вигляді ниркового каміння. Саме тому не слід вживати його дуже часто чи в надмірних кількостях. Виключити ревінь зі свого раціону повинні особи, хворі на артрит, нирковокам’яну хворобу та ті, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом.
Чужинець з-над Волги
Цікавим є походження цього овочу. З китайської кухні, у якій ревінь відомий майже 3000 років, потрапив на територію Волги, а звідти до стародавньої Греції та Риму. Грецька назва ревеню – «rhabarbaros» – перекладається як «чужинець з-над Волги».
Вино й оздоба
Ревінь використовується для виготовлення фруктових вин. Усе частіше його застосовують також як оздобну рослину.