Королівський овоч

Зелений «садовий» горох, який їдять незрілим та свіжим, був інноваційною розкішшю раннього Нового часу у Європі (у період з кінця XV до кінця XVIII століття). В Англії відрізняти польовий горох від садового стали на початку XVII століття. Цукровий горох, який французи назвали мангетот, почали поставляти у Францію з голландських садів у часи Генрі IV (наприкінці XVII століття) через французького посла. Зелений горошок родом з Генуї, його грандіозно представили королівському двору Луї XIV у січні 1660: королю подарували кошичок горошку та пригощали стравами з нього ж. З того часу горошок почали вирощувати у тепличних умовах та пильно за ним слідкували, адже він став розкішним делікатесом.

Сучасний лущений горох без шкірки – здобуття кінця XIX століття.