Сучасну величезну гастрономічну «пропозицію» іспанської кухні було сформовано завдяки фінікійцям, грекам, римлянам, карфагенянам і арабам. Найвідоміші з них – баскська, каталонська, валенсійська, естремадурська та кухні обох Кастилій. Країну кориди та фламенко, сонця та піщаних пляжів, запахів оливи і шафрану, апельсинів і вина, заселяють 17 національностей. Іноземців більше за все дивує різниця між регіонами – мовна, культурна, різниця мистецьких традицій, пейзажів і політики.

Іспанські делікатеси

Іспанська кухня прославилася завдяки таким стравам як: паелья (спеціальна страва з рису), гаспачо (холодний гострий суп), тортилья – омлет і тапас (закуска).

 
    Здорова кухня

Як заправка для супів і салатів використовується оливкова олія, яку дієтологи вважають найкориснішим із жирів. Найчастіше готуються страви з риби, дарів моря, стручкових рослин і рису. В страви додаються помідори, перець, картопля, яйця, часник, цибуля, оливки, мигдаль і вино.

Запах шафрану Іспанські страви прості, але завдяки прянощам, таким як шафран, вони переповнені вишуканим смаком. Кулінарні подорожі по регіонах Іспанії

Якщо на півдні царюють дари моря, то в глибині країни на столах переважають овочі і різноманітні види м'яса, а в горах – ягнятина та стручкові рослини. Для Астурії типовою стравою є квасоля з тушкованою свининою в томатному соусі, так звана астурійська фабада (fabada asturiana). Візитною карткою високогірної Кастилії є печене теляче та ягняче м'ясо, а також сушена шинка, найвідоміша – серрано (serrano) і пряні свинячі ковбаски чорісос (chorizo). У Каталонії харчуються рибою, котру найчастіше готують із овочами (свіжими, вареними чи маринованими), у Галіції подається сарсуела де марікос (zarzuela de maricos) – шматочки смаженої риби, тушковані в гострому соусі з помідорів, цибулі, часнику, оливкової олії та вина. Валенсія – це батьківщина паельї – найбільш знаменитої іспанської страви з рису, тушкованої на великій залізній пательні з овочами, шматочками курки чи дарами моря.

У всій Іспанії незмінною популярністю користуються холодні супи з тертих овочів – «білий часник» (ajo blanco) і гаспачо – червоний. Історія цих страв сягає ще часів римського панування, коли вони становили стандартний денний харчовий пайок римських легіонерів, які розташовувалися на території сучасної Андалузії. Інші типові для Іспанії супи це: пучеро (puchero) – суп із яловичини з шинкою, ковбасою, кнедликами, петрушкою та часником, а також густа олла подріда (olla podrida), основу якої складають: баранина, теляче стегно, телячі хвости, шинка, копчена ковбаса, горох і овочі. Після приготування, м'ясо, порізане на маленькі шматочки, подається в супі, приправленому часником і прянощами. У всій країні надзвичайно популярні тортильї (tortillas) – смажені млинці, які подаються як холодними, так і гарячими.

На узбережжі пальму першості отримують страви з риби та морепродуктів. Величезні торгівельні павільйони, котрі є популярним місцем відвідування майже у кожному приморському місті, слугують як торгові пункти, де кожен день продаються величезні кількості макрелі, тунця, креветок, восьминогів, мідій і лангустів.

Закуски, закуски...

Типовою закускою є тапас (tapas), котру тут подають безкоштовно до кухля пива під назвою канья (caña). Ще одна закуска – це пінчос (pintxos), страва «на один зубок», котрою знаменитий регіон Сан Себастьян. Дещо більша від тапас закуска під назвою раціон (raciones). І перша, і друга складаються з одного продукту чи страви, а саме: свиняче вухо підсмажене на грилі, кальмари по-римськи, ковбаски у вині. Ще більшу порцію представляють собою комбіновані страви (platos combinados), котрі поєднують декілька продуктів (крокети, салат, яєчня, телятина). Згідно з іспанським звичаєм, перед їжею подаються смажені мигдальні горішки, зелені сирі оливи, хлібобулочні вироби, а також томатний і часниковий соус.